Професіональна футбольна ліга заснована 26 травня 1996 року.

Заснування ПФЛ ознаменувало собою перехід вітчизняного чемпіонату на новий етап свого розвитку.

З того часу  всеукраїнські клуби мають точку опори й об’єднуються в одній організації, яка проводить змагання серед неаматорських команд.

 

 

ВАЖЛИВИЙ РУХ

 

З розпадом Радянського Союзу Україні потрібно було все починати з початку. Внутрішніми змаганнями займалося кілька фахівців з молодої національної федерації. І сама Федерація футболу України тільки-но починала свій складний самостійний шлях. Український футбол 90-х був схожим на повноводну, бурхливу ріку – великий потенціал, розгалужена мережа організацій, велика лігова піраміда. Однак у нього не було потужного орієнтира – направляючого маяка, тому до певного часу розвиток був хаотичним і неупорядкованим. Однак, зі створенням ПФЛ все змінилося.

Утім, з перших років чемпіонату України у всіх на вустах була ідея створення органу, який би взяв шефство й управління над новим, неаматорським футболом. Подібні ініціативи з’являлися ще на початку 90-х, однак далі ініціативних груп справа не зрушувалася. Лише 1996 року склалися докупи всі фактори: ініціатива знизу, від клубів, була підтримана й на найвищому рівні. Впливовий та авторитетний президент ФК «Динамо» (Київ) Григорій Суркіс очолив рух за створення нового органу.

 

 

ПЕРШІ КЕРІВНИКИ

 

Підготовчі засідання ради президентів футбольних клубів визначили нормативну базу, структуру нової організації, всі деталі підготовки до її відкриття. На початку травня на установчий збір прибули представники 53 із існуючих на той час 77 професіональних клубів, які одностайно проголосували за створення Об’єднання футбольних клубів «Професіональна футбольна ліга». Президентом ПФЛ було обрано Григорія Суркіса, першим віце-президентом – Дмитра Злобенка («ЦСКА-Борисфен»). Віце-президентами стали Анатолій Ревуцький («Прикарпаття», вища ліга), Віктор Новиков («Нафтовик» Охтирка, перша ліга), Іван Федорець («Десна» Чернігів, друга ліга). Раду ПФЛ склали 17 членів: 9 – від вищої ліги, по 4 – від першої та другої.

Для Григорія Суркіса каденція на чолі заснованої ним ПФЛ виявилася доволі плідною. Далі він продовжив свій злет як президент Федерації футболу України.

 

 

СТВОРЕННЯ УПЛ

 

Новим президентом ПФЛ обрано Равіля Сафіулліна: один з очільників ФК «Шахтар» (Донецьк) став другим в історії керманичем Професіональної футбольної ліги. За вісім років на посаді встиг багато – стабілізував календар, налагодив практику прямих телетрансляцій, створив турнір дублерів для клубів вищої ліги, започаткував традицію суперкубкових матчів, знайшов спонсорів для турнірів, провів низку інших реформ. Утім, саме за його каденції було створено Прем’єр-лігу, яка опікувалася проведенням змагань найвищого дивізіону, а ПФЛ зосередилася на першій та другій лігах. Надалі Равіль Сафович працював у найвищих органах влади – очолював Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту, був народним депутатом України.

 

 

СТРУКТУРА ФЕДЕРАЦІЇ

 

В одну мить український футбол усвідомив, що відтепер він – професіональний.

Величезне господарство – вища, перша та друга ліги – отримало керівний орган, який цілеспрямовано займався розвитком професіонального футболу. «Зусилля ПФЛ будуть спрямовані на забезпечення належного функціонування наших футбольних клубів, – відзначив новообраний (перший в історії) президент об’єднання Григорій Суркіс. – Що таке ПФЛ як ланка управління футболом? Це структура національної федерації, яка гарантує ефективні зв’язки професіоналів зі всім футбольним господарством».

Створення ПФЛ України було одним із революційних кроків у вітчизняному футболі. ФФУ тоді було складно розвивати професіональний футбол самотужки, адже на цій організації лежала відповідальність за розвиток інституту національних збірних.

 

 

ПРАВА ПФЛ

 

Гучно зазвучав і голос клубів: відтепер ПФЛ могла ухвалювати ключові рішення щодо розвитку професіонального футболу, й кожен клуб міг впливати на цей процес.

Подібний підхід, що передбачав безпосереднє управління власників,  дозволив зробити професіональний футбол в Україні привабливим продуктом. Не дивно, що через декілька років ми стали лідером за кількістю професіональних клубів. У сезоні 1996/97 в країні налічувалося 73 клуби, а  в наступному - їх стало 90, а саме: 16 команд у вищій лізі, 20-24 - у першій і три групи другої ліги по 17-20 команд. Цей показник протримався довгі роки, аж поки через низку причин, серед яких: фінансово-економічна криза, закриття  підприємств-спонсорів клубів та посилення вимог до профі-клубів, - у середині 2000-х не почала зменшуватися кількість учасників чемпіонату України. На початку 2000-х ФФУ стала пілотної організацією у структурі ліцензування футбольних клубів. Процес ліцензування клубів першої ліги з боку Федерації футболу розпочався лише 2005-го, а за рік охопив і другу лігу.

 

 

СТРІМКИЙ РОЗВИТОК

 

Саме за часів діяльності ПФЛ розпочався стрімкий розвиток українського футболу. Якщо досі переповнені талановитими футболістами наші клуби в єврокубках поступалися швейцарцям, австрійцям і румунам, то з появою Професіональної футбольної ліги авторитет вітчизняного футболу надзвичайно підвищився. «Динамо» пробилося до півфіналу Ліги чемпіонів. «Шахтар» дебютував у групових змаганнях найпрестижнішого європейського турніру. Для нашої збірної стадія плей-офф стала звичною справою, але все ж національна команда вперше в історії відзначилася на великих  змаганнях, відразу ж ставши чвертьфіналістом чемпіонату світу 2006 року, куди пробилася напряму з першого місця.

 

 

ПРІОРИТЕТИ ФУТБОЛУ

 

Це все – результати роботи ПФЛ. Організації, яка зробила постійною практикою теле- та інтернет-трансляції, розвинула структуру професіонального футболу й привчила його до жорсткої й відповідальної атестації, змінила пріоритети в розвитку футболу й перевела його в ХХІ століття.

Саме завдяки плідній роботі Професіональної футбольної ліги вітчизняний футбол отримав той досвід, який згодом продовжила й розвивала Прем’єр-ліга – дружня організація, котра взяла на себе місію розвивати найвищий дивізіон. ПФЛ же з появою УПЛ сконцентрувалася на розвитку нижчих ліг, у чому досягла значних успіхів. Сьогодні навіть не віриться, що 20 років тому тільки починалася велика справа, а нині ця діяльність стала надзвичайно необхідною й загальноприйнятною у нашому футболі.

 

Історія ПФЛ у проекті #20років20кроків

Всі президенти ПФЛ

Група Соц сети Група Соц сети Група Соц сети Вгору