Новини ЗМІ

Савін: сподіваюся, що футбол відновиться і “Металіст 1925” доведе свою силу на футбольному полі

08:00, 3 червня 2020

Один із найбільш талановитих півзахисників нинішньої Першої ліги Антон Савін відповів на питання вболівальників офіційного сайту клубу

Фото: Елісса Вєтрова, metalist1925.com


Півзахисник “Металіста 1925” Антон Савін в інтерв'ю офіційному сайту клуба розповів про прагнення команди дограти чемпіонат та підвищитися у класі за спортивним принципом і поділився своєю футбольною мрією.

Відновлення чемпіонату

- Однозначно, я за футбол! - сказав 30-річний футболіст у традиційній рубриці metalist1925.com "Постав питання футболісту". - Як і мої партнери, без офіційних матчів сиджу більш як шість місяців. І не хочу далі сидіти. Треба повертатися до нормального життя, так, дотримуючись певних карантинних правил, але повертатися треба. Дивна позиція тих, хто пише якісь заяви, які протягом доби не дочитаєш. Вчора одну таку бачив… А ще більш дивна позиція команд, які грати не хочуть, але активно тренуються. Бо їм в Кубку треба грати, там загрози здоров'ю немає? Я скажу так: не для того ми зіграли 19 матчів, в яких викладалися на 100%, в яких залишали своє здоров'я… Не для того, щоб хтось виявився "розумнішим" та за підсумками цієї дистанції забажав потрапити до Favbet Ліги. Все повинно вирішуватися на полі!

Підтримання форми

- Важко було без загальнокомандних тренувань - це однозначно. Тим паче, протягом двох місяців. На карантині багато уваги приділяв родині, адже, коли сезон триває, на це часу майже немає. Форму, звичайно, підтримував, як міг. Виконував ту програму, яку нам надав тренерський штаб, бігав у безлюдному місці. Щодо нинішньої форми, скажу, що встиг майже повернути її стан до карантину. Головне, аби ми почали грати. Тренування - то добре, але матчі - зовсім інше.


Підвищення у класі

-  Звичайно, у нашої команди є шанси, щоб вийти до Favbet Лііги. Не розумію тих, хто говорить, що, мовляв, "Металіст 1925" на сьомому місці та все втрачено. Такі люди або не хочуть, або не можуть зазирнути до таблиці, аби побачити, що ми всього на чотири пункти відстаємо від першого місця та на два від третього. То які шанси ми втратили? Сподіваюся, футбол відновиться та ми доведемо свою силу та свої претензії на підвищення у класі!

Рідне місто

- У мене було декілька пропозицій від інших команд. Проте,  “Металіст 1925" я обрав, перш за все, через те, що Харків - моє рідне місто, тут моя родина. До того ж, добре знав головного тренера Андрія Демченка, який свого часу кликав мене ще у ФК "Львів". Не менш важливим був і фактор стадіону, кількості людей на матчах та те, як вони свою команду підтримують.

Попозиції з закордону

- Якщо за все життя, то таких пропозицій було багато. Це Росія, Казахстан, Польща, Грузія, Вірменія, Білорусь, Молдова. Колись пропонували пограти у Катарі та, навіть на Балі (сміється). Особливо багато пропозицій було після того, як ми з ФК "Полтава" вийшли до вищої ліги, а я став найкращим асистентом Чемпіонату. Тоді мене були готові одразу підписати команди вищих ліг України та Казахстану.

Фото: Елісса Вєтрова, metalist1925.com


Втрачений час

- На жаль, був у мене у кар'єрі момент, коли я зробив неправильний вибір. Точніше, не зробив правильний. Втратив багато часу на пошуки, роздуми, а вже і новий сезон був не за горами. А я все був без команди. Так я і опинився вдруге у "Сумах". Чому? Бо команда тоді базувалася в Охтирці, а це близько від домівки. Поїхав, аби не втратити форму. Але краще б посидів вдома два місяці, потім би допрацював. Що я там побачив… Одні грають та "вбиваються", інші або віддають передачі назад супернику на порожні ворота, або забивають самі собі.

ПФК “Суми”

- Про перший період у цій команді абсолютно не жалкую. Тоді у нас був гарний тренер, який згодом вивів ФК "Полтава" до Прем'єр-Ліги, та і кістяк команди складали місцеві хлопці. Після першого кола команда була внизу турнірної таблиці, мабуть, вирішувала свої завдання, а взимку прийшли ми і дістали її з "того світу". Тоді дотягнули до перехідних матчів, в яких здолали "Балкани". Дивно було, після всього, що ми зробили для команди, фактично під час законної відпустки грали "стики", мене штрафують за загублену футболку. Дуже здивований був тоді.

Про свій другий прихід до "Сум" я вже розповідав вище. Повторюся, краще б втратив форму вдома, але не втратив би свою репутацію, честь та гідність. Через тих людей, які заробляли не футболом, а чимось іншим…

Футбольна мрія

- Дивлюся на свою мрію об'єктивно, адже мені 30 років (посміхається). Зараз головною мрією є вихід із "Металістом 1925" до Favbet Ліги з першого місця. Хочеться повернути до рідного міста смак великого футболу!

Тренерська робота

 - Поки що у мене немає бажання сатити тренером. У майбутньому, може, з'явиться, але поки що хочу грати! Бути тренером не так легко, треба багато вчитися, багато різноманітної літератури читати, брати щось від інших наставників. Тренер - це та людина, яка відповідає за кінцевий результат! Тому до цього треба бути готовим, перш за все, психологічно.

Поради молоді

- Молодим футболістам треба наполегливо працювати та ніколи та не перед чим не зупинятися. В юному віці спортсмен лише формується, тому будь-яке послаблення може дорого коштувати. Ну і, звичайно, не треба одразу вестися на пропозиції "великих" клубів. Далеко не факт, що там буде краще.

 

Пресслужба ПФЛ за матеріалами metalist1925.com




Група Соц сети Група Соц сети Група Соц сети Магазин Вгору Вгору