Новини змагань

ЕКСКЛЮЗИВ! Плеймейкер "Металіста 1925": у "Волині" грав у бронежилеті

18:00, 31 березня 2020

Владислав Дмитренко у рубриці ПФЛ "Вони торкнулися слави"

Фото: Елісса Вєтрова, metalist1925.com


19-річний плеймейкер "Металіста 1925" Владислав Дмитренко розповів пресслужбі ПФЛ про роботу під кервницвтом Віталія Кварцяного, втрачені через бюрократію можливості у Німеччині і тренерську філософію Андрія Демченка

Мрія про "Волинь"

- Я корінний лучанин, тому як і всі діти завжди мріяв виступати за "Волинь". У ті  часи команда грала у Вищій лізі, тому й склад був серйозним. Я підпускався до основи з низкою інших молодих виконавців, тим більше любов Кварцяного до молоді відома. До того ж у клубі на той момент вже почалися фінансові проблеми, тому гравці молодіжного складу грали за основний склад, а дев’ятнадцятирічні грали як за дубль, так і U-19.

Фото: Елісса Вєтрова, metalist1925.com


Кваліфіковані партнери

- Конкретно з основою я тренувався з п’ятнадцяти років, завжди соромився десь присісти в роздягальні, думав, краще постою. Але колектив був класним та дружним, дідівщини ніякої не було, максимум - м’ячі міг понести, але це нормально для молодого. Та й виконавці були на той час в команді дуже кваліфіковані.

Фото: з архіву В.Дмитренка


Я ще пам’ятаю Матея за двосторонками проти основи, то Кварцяний завжди кричав, коли його хтось по ногам бив. А взагалі я вже не застав справді важких фізичних навантажень, про які тільки чув від старших хлопців, але з бронижелетом встиг пограти.

Школа Кварцяного

- Я дуже поважаю Віталія Володимировича, адже саме він мені дав змогу спробувати дорослого футболу. Я розумію, що багато чим йому зобов’язаний та пам’ятаю це. Кварцяний перш за все подобається мені як людина: всім відомий образ тренера не зовсім співпадає з його реальною позафутбольною особистістю.

Самі розумієте, під час матчу чи тренування він весь в футболі, в емоціях. За полем Віталій Володимирович дуже інтелігентна людина, яка завжди прийде тобі на допомогу. Та й поговорити з ним є про що, адже Кварцяний дуже начитана людина.

Фото: Елісса Вєтрова, metalist1925.com



Мені дуже подобалося, коли тренер когось пародіював з гравців. Пам’ятаю, після гри він добре так по одному молодому партнеру пройшовся і почав його копіювати. Я вже сидів і реально плакав від сміху, всі вже почали дивитися не на нього, а на мене.

Успіхи в Німеччині

- У Німеччину я потрапив завдячуючи своїм агентам, а розпочалася вся історія ще в сімнадцять років. Я розумів, що набагато легше буде заграти з раннього віку й закріпитись там. Спочатку я потрапив до менхенгладбахської «Борусії» U-19. Чесно кажучи, за тиждень, який там встиг пробути, зрозумів, що сильніший за інших. Навіть самі хлопці мені це казали.

Завадило українське законодавство, яке забороняє трансфер неповнолітнім гравцям. Та й "Борусія" особливо ініціативи не проявляла, а «Вікторія» Кельн запропонувала конкретні умови. В принципі все виходило в команді, ми навіть вийшли до молодіжної Бундесліги, тобто  підвищилися у класі.

Фото: з архіву В.Дмитренка



Контракт з "основою"

До речі, я також не дограв чемпіонат до кінця, адже в мене закінчувалася віза і потрібно було їхати в Україну. Більше того, я був одним з небагатьох футболістів, з ким основна команди підписала контракт – на той момент вони вийшли з четвертого до третього німецького дивізіону.

Але через проблеми з документами, які постійно наш та німецький бюрократичні апарати відтягували, я залишився ні з чим. Тобто ми просто не встигли владнати проблеми з документами. Мені також було складно повірити в те, що навіть друга сходинка в рейтингу бомбардирів мені не допомогла, на жаль.

Фото: Елісса Вєтрова, metalist1925.com


Випадкова двосторонка

- Після проведеного часу в Німеччині я пропав з усіх футбольних радарів в Україні, тобто про мене просто забули. По поверненню в Україну пропозицій взагалі не було. А в «Металісті-1925» я опинився взагалі випадково, за рахунок вдалої участі в двухсторонці основи з командою U-19. В підсумку я непогано себе проявив, але зіграв у тій грі абсолютно випадково. Бо просто підтримував на той час в Харкові ігрову форму.

Фото: Елісса Вєтрова, metalist1925.com


Філософія Демченка

- Зараз в Харкові хороший тренер, який знає, що робить, та в будь-якій грі не відступає від своєї філософії. Чесно кажучи, спочатку ми не дуже сприймали ідеологію тренера, але зараз команда реально прониклася його ідеями. За рахунок цього в нас гарні шанси вийти в УПЛ. Але й суперники грають на рівні, я думаю, що на рівні з нами на підвищення в класі претендують «Рух» та «Волинь».

 

Євген Біленький, спеціально для ПФЛ




Група Соц сети Група Соц сети Група Соц сети Група Соц сети Магазин Вгору Вгору