Новини змагань

Сергій Болотніков: Карпати – одна з наймолодших команд Другої ліги

12:00, 12 червня 2021

Директор з розвитку КПФ Карпати (Львів) – про дебют уславленого клубу в Другій лізі, перехідний період і майбутнє, яке настає швидше, ніж здавалося

Свого  часу  наш  співрозмовник  займався футболом  з  зовсім  іншого  фасаду  –  він  був спортивним журналістом,  співзасновником нині  успішних  YouTube-проектів  «Зупини Лося» та «ТаТоТаке», керував масштабним інтернет-сайтом. Нині ж Сергій Болотніков – футбольний  функціонер,  директор  з  розвитку
львівських Карпат. Він розповідає про те, як опинився й освоюється один із найбільш титулованих вітчизняних  клубів  у  Другій  лізі,  що  відбувається з  його  інфраструктурою  та  символікою,  та як  майбутнє  Карпат  –  нинішній  юнацький склад – швидко зростає й мужніє в змаганнях
дорослих.

– Для початку – яка ваша особиста карпатівська  історія?  Коли  вперше  побували  на  матчі Карпат як вболівальник, у яких стосунках були з  клубом  як  журналіст  і  чи  могли  б  уявити,  що одного дня опинитеся тут як функціонер?

– Вперше побував на матчі Карпат, коли мені було  13  –  якраз  на  початку  бронзового  сезону 1997/98. Потім став фанатом, навіть катав виїзди. А вже через п’ять років співпрацював з клубом як спортивний  журналіст.  Опинитись  у  Карпатах було  давньою  мрією,  але  я  навіть  не  сподівався, що це колись станеться, бо не бачив себе в олігархічному клубі.

– На якому етапі ви включилися в цей процес і  яке  коло  обов’язків  передбачає  ваша  нинішня посада?

–  Я  включився  в  процес  в  серпні,  тому  не  застав  зміну  власника.  Якщо  описати  мою  посаду простими словами, то я відповідаю за комерційні доходи  клубу,  планування  бюджету  та  інформаційну політику.

– Сторонні спостерігачі знають уже завершення історії: Карпати не вийшли на заключні матчі минулого сезону, втратили місце в Прем’єр-Лізі та заявилися на змагання Другої ліги 2020/21. А як проходив цей процес? Хто приймав ключові рішення й завдяки чому вдалося все-таки зберегти професіональний статус для клубу?

– Знову ж таки, я не застав цей період. Але розумію усі прийняті рішення – немає жодного сенсу триматись за цю юридичну особу КПФ Карпати (Львів).  Структура  власності  клубу  не  дозволяє його розвивати. Тому майбутнє Карпат не буде пов’язане з цією юрособою.

–  31.Кудрик  Олег;  33.Якимець  Володимир; 30.Гіоргадзе Андро (22.Тлумак Юрій, 75); 82.Слюсар  Денис;  24.Дубинчак  Владислав;  8.Хахльов Олексій;  74.Сич  Олексій;  20.Танчик  Володимир (70.Хлань Максим, 75); 14.Козак Артем (85.Рунич Василь,  58);  76.Притула  Остап;  17.Бойчук Александру (13.Деда Ярослав, 58). Таким  складом  Карпати  проводили  свій останній (на сьогодні) матч у Прем’єр-Лізі – 1:1 із ПФК «Львів». Чи був шанс залишити когось із  цих  гравців  на  сезон  2020/21?  Якою  була позиція  керівництва  з  цього  приводу:  готові були  продавати  всіх, розглядали  варіанти з орендами чи вважали за краще залишати тих, для кого виступ у Другій лізі був достатньою мотивацією?

– Залишити, щоб що? Якщо ми розуміємо, що ця  юридична  особа  безперспективна,  то  витрачати гроші на високі зарплати гравців абсолютно недоцільно. Ресурси потрібно витрачати на побудову майбутнього оновленого клубу, а не «красиві похорони» старого. 

- Основу  оновлених  Карпат  у  Другій  лізі склали гравці 19-20 років. Які завдання ставилися перед ними на турнір?

– Карпати – наймолодша команда Другої ліги на рівні з «Волинню-2». Ми розуміли, що вимагати від  цих  дітей  якогось  результату  –  безглуздо. Та й він не потрібен, якщо ми перезапускаємо клуб. А  переходи  гравців  в  інші  клуби  –  це  намагання зберегти  основний  капітал  Карпат.  Якщо  їм вдасться  розвинути  свою  кар’єру,  вже  оновлені Карпати отримають від цього фінансову вигоду. Розвинути  кар’єру  в  Другій  лізі  –  дуже  важко,  в клубі УПЛ – куди простіше.

– Чи є ще гравці, які належать Карпатам, але грають в оренді в вітчизняних і зарубіжних клубах? Чи розглядається варіант, за яким вони можуть повернутися в команду на змагання ПФЛ?

– Ні, орендованих немає.
–  Наскільки  ваші  очікування  від  Другої  ліги співпали  з  реальністю?  Чи  можете  сказати,  що ця ігрова практика в змаганнях із дорослими суперниками  є  корисною  для  нинішнього  складу Карпат?  Хтось  із  цих  хлопців  привернув  увагу тренерів юнацьких збірних чи скаутів зарубіжних клубів? Чи є щодо них офіційні пропозиції від інших клубів?

– Ми знали, що в Другій лізі буде непросто, але не  думали,  що  настільки.  Футболісти  взагалі  казали,  що  хочуть  боротись  за  вихід  в  Першу  лігу, але дуже швидко їх опустили на землю. І це, вважаю, корисно. Вони побачили, що таке насправді дорослий футбол. До прикладу, в першій третині чемпіонату 60% голів Карпати пропустили зі стандартів. Зараз цей показник вже значно нижче. Команда вчиться. Звісно,  гра  і  результати  далекі  від  того,  щоб привернути  увагу  тренерів  збірних  чи  скаутів. Але  насправді  команда  місцями  демонструє  непоганий футбол – це точно не «бий-біжи», хлопці намагаються комбінувати, думати на полі, працювати  з  м’ячем  на  швидкості.  І  чимало  гравців,  на мою думку, мають хороші перспективи – той же Мудрик,  Береза,  Бичек,  Степанчук,  Гудзінський, Жозеф та інші.

–  Карпати  зуміли  підписати  або  пролонгувати  угоди  з  декількома  брендами.  Як  вдається задіяти спонсорів і партнерів після того, як клуб залишив вищий дивізіон? Яку стратегію клуб задіяв у роботі з місцевими та міжнародними партнерами?

–  Допомогло  розуміння  наших  партнерів,  що Карпати  –  це  один  з  найпотужніших  брендів українського футболу. І навіть в такій важкій ситуації  він  приковує  більшу  увагу,  ніж  деякі  клуби  УПЛ.  До  того  ж,  спонсори  повірили,  що  нам вдасться перезапустити клуб – і це стане великим поштовхом в майбутній співпраці. Ми безмежно вдячні їм за це.

–  Клуб  оновив  офіційний  сайт  і  свої  акаунти в  соцмережах.  Чи  вдалося  втримати  інтерес  до команди  після  вильоту?  Наскільки  лояльними виявилися  вболівальники  до  спроб  втримати  і реорганізувати клуб у Другій лізі?

– Спершу ми, звісно, втратили чимало підписників  в  соцмережах.  Але Карпати продемонстрували  безпрецедентну  для  українського  футболу відкритість – ми постійно пояснюємо, що і чому  відбувається,  ведемо  прямий  діалог  з  вболівальниками,  навіть  показуємо  витрати клубу.
Це  не  залишилось  непоміченим.  І  останні  місяці ми спостерігаємо ріст показників, вдається навіть залучати нову аудиторію. Люди повірили нам – і це дуже приємно. Хоча чимало вболівальників все ще  підозріло  ставиться  до  нового  керівництва  і чекає, чи вдасться нам втілити оновлення клубу. Ми розуміємо і таку позицію.

– Що новенького в роботі з фанами, зважаючи на  коронавірусні  обмеження?  Які  проводилися заходи – онлайн і офлайн – для любителів футболу? Зокрема, розкажіть, будь ласка, про досвід роботи  з  пожертвами  на  Patreon’і  –  скільки зібралося охочих підтримати клуб і чи значуща це сума для функціонування Карпат у Другій лізі?

–  Важко  працювати  з  вболівальниками,  коли їх немає на стадіоні, клуб переживає перехідний період, а команда йде на дні Другої ліги. Але ми використовуємо  цей  час  для  побудови  процесів, які  запрацюють  в  майбутньому.  І  Patreon  –  найголовніший з них. Ми хочемо і змушені будувати успішний клуб без олігарха, тому роль вболівальників зростає в рази. Якщо клуб справді потрібен людям і таких людей багато – вони можуть стати фундаментом, який не дозволить клубу зникнути. А якщо любов до клубу не вартує навіть 100 грн в місяць або таких людей лише кілька десятків, то який сенс взагалі його рятувати? Зараз на Patreon близько 600 підписників, разом  вони  донатять  більше  3000  євро  в  місяць. Звісно, нам не вдасться покрити усі витрати клубу,  але  це  вже  вагома  допомога.  За  рік  ця  сума буде більшою, ніж ми отримуємо від титульного спонсора.  І  ми  розраховуємо,  що  після  оновлення  Карпат вона  почне  суттєво  зростати.  Якщо вболівальники  будуть  покривати  20-50%  витрат – Карпати зможуть не лише існувати, а й розвиватись.

– Як боретеся за вболівальника в місті, де є два клуби УПЛ і низка багатих аматорських клубів? Чи  вдалося  позиціонувати  Карпати в  Другій лізі  як  цікаву  пригоду  та  незабутній  досвід  для фанів?

– Через пандемію ми провели кілька матчів із глядачами,  тому  мова  про  якісь  «пригоди»  наразі  не  йде.  Як  тільки  відбудеться  оновлення  клубу  і  глядачам  дозволять  відвідувати  стадіон,  ми увімкнемо  максимальні  потужності.  Впевнений, нам вдасться не лише повернути вболівальників, а й збільшити їх. І не тому, що Карпати – це найвідоміший спортивний бренд Західної України. А якраз тому, що  це  буде  клуб,  створений  вболівальниками  і  для вболівальників, а не іграшка олігарха.

– Побачене вами на практиці дає надію на можливість приватного самоокупного футбольного клубу в Україні? Що для цього можна та треба робити?

– Все можливо. Так, в Україні слабкий ринок. Але ж концерти,  фестивалі,  кінотеатри,  ТРЦ  в  нас  заробляють. Футбол нічим не гірший. Проблема  в  іншому  –  український  футбол  розбещений  великими  грошима.  Чи  змогли  б  кінотеатри розвиватись, якби один із них на потіху своєму власнику крутив фільми безкоштовно, привозив зірок на прем’єри і роздавав попкорн? Ні, решта збанкрутували б. Український футбол ніколи не орієнтувався на вболівальників і не був бізнесом – це було змагання амбіцій і глибини кишені олігархів. І він дорого за це заплатив  – коли  у  олігархів  настали  важкі  часи,  чимало клубів зникло. Тепер вболівальники починають розуміти – краще нехай клуб рахує кожну копійку і потихеньку розвивається, ніж хтось привезе нам Лігу чемпіонів, а потім залишить руїни.

– Що залишається в нинішніх Карпат? Якою була доля  бази,  академії,  клубного  гербу?  Чи  тривають терміни договору про оренду стадіону «Україна»?

– Базу, як відомо, попередній власник вивів з власності Карпат і  наразі  здає  в  оренду  іншому  клубу. Герб  ми  передали  фанатам,  щоб  нинішня  юридична особа не забрала його з собою в небуття. Тобто – щоб зберегти емблему і повернути, коли запуститься оновлений  клуб. Стадіон  «Україна»  наразі  належить нам, точніше – ми його орендуємо. А як буде в майбутньому – стане зрозуміло влітку.

–  Як  ставитеся  до  аматорського  ТзОВ Карпати, заяв  міськради  щодо  створення/підтримки  клубу? Чи  можливий  варіант,  за  якого  нинішні  (назвемо  їх класичними) Карпати об’єднають свою діяльність з мерією чи аматорським новоствореним колективом?

– Сподіваюсь, що всі бажаючі перезапустити Карпати об’єднаються. Бо мати у Львові кілька Карпат – це цирк. Нам імпонує позиція керівництва аматорських Карпат, вони  чітко  заявили  –  не  допустять цього, тому створюють свій проект лише на той випадок, якщо у нас не вийде.

Повна версія інтерв’ю буде опублікована в книзі «Ми – професіонали. Теперішній час», яка готується до випуску до 25-річчя ПФЛ.

 

Пресслужба ПФЛ




Група Соц сети Група Соц сети Група Соц сети Група Соц сети Магазин Вгору Вгору