Андрій Тихий: у Тернополі будь-якому супернику складно. Хочеться, щоб до Ниви суперники боялися їхати в гості

«Як живеш, командо?». На «УФ» серія матеріалів про життя вітчизняних футбольних клубів, і на черзі – мова про клуби ‒ Першої ліги ПФЛ. Нива (Тернопіль) – в розповіді директора клубу Андрія Тихого

Андрій Тихий. Фото: Суспільне Тернопіль

Сім років тому тернопільська «Нива» втратила місце в змаганнях ПФЛ і змушена була починати все спочатку – від найнижчого місцевого рівня. Тим не менш, оновлена «Нива», яка стартувала з обласних змагань і не оминула жодної сходинки, включаючи аматорський чемпіонат і Другу лігу, наразі знову повернулася на ті ж позиції.

Вигравши під керівництвом Василя Малика змагання в достроково завершеному сезоні 2019/2020 в Групі «А» Другої ліги, тернополяни підвищилися в класі й зараз змагаються на тому ж рівні, де були перед вимушеним рестартом. Більше того, за підсумками осінньої частини завоювали право виступати у Чемпіонській групі і цілком можуть поборотися за місце в УПЛ. У вересні 2022 керівництво зупинилося на кандидатурі свого спортивного директора Сергія Задорожного в якості головного тренера, який досі працює з приставкою в.о.

Директор ФК «Нива» (Тернопіль) Андрій Тихий розповів про відродження традицій клубу, вихід на новий рівень і сподівання на майбутнє.

«За кілька років клуб пройшов шлях від чемпіонату області до Першої ліги»

- Від «клінічної смерті» в 2016 році – до повернення в Першу лігу минуло кілька сезонів. Як «Нива» врятувалася від непривабливої долі інших клубів, що не пережили втрату професіонального статусу та припинили свою історію?

- Завдяки винятково тим людям, які й нині очолюють наш клуб. Це вони ініціювали порятунок «Ниви», для чого навіть довелося пережити рестарт – як у плані юридичних моментів, так і суто спортивних.

На жаль, переоформити клуб не було можливості, люди, які на момент зняття клубу зі змагань ПФЛ володіли документами, не віддавали їх, тому ухвалили рішення зробити перезавантаження, почати нову сторінку в історії «Ниви». Розпочинали свої виступи з чемпіонату Тернопільщини, виграли Кубок області, грали у чемпіонат серед аматорів. Не оминали жодної турнірної сходинки, тож поступово вийшли на професіональний рівень.

Фото: fcnyva.com

Важливо, що нам вдалося дійти до своєї мети. За кілька років клуб пройшов шлях від чемпіонату області до Першої ліги. Вважаю, що це досить непоганий результат. Спочатку грали на стадіоні, на якому не було трибун та роздягалень. Зараз маємо змогу виступати на найкращих аренах в Україні.

- У 2016 році в місцевих футболістів було розуміння того, що потрібно рятувати клуб? Адже, на жаль, часто досвідчені й найбільш майстерні місцеві гравці віддають перевагу більш спокійним іграм на аматорському рівні без дальніх виїздів. Були ті, хто на патріотизмі погодився долучитися до відродження «Ниви»?

- У 2016 році робилася ставка виключно на місцевих футболістів. Пригадую, що не з Тернополя у нас був лише Віктор Яневич, який залишився у клубі ще з попередніх років. Віктор тоді був капітаном команди – та й як назвати легіонером гравця з сусідньої Івано-Франківської області? Він – також наш. Для нас було важливо, щоб за команду грали місцеві футболісти.

«Називали себе «Робінами Гудами», адже забирали очки у багатих команд і дарували їх бідним».

- Грубо кажучи, «Металіст 1925», який ви свого часу вибивали з Кубка України по пенальті, та «Верес», який у Другій лізі був нижче в таблиці за тернополян, зробили великий крок уперед, а «Нива» поки що поступається цим клубам. У чому, на вашу думку, основна причина?

- Думаю, що важливу роль відіграє стабільність. Маю на увазі фінансову стабільність, рівень футболістів. Ці клуби мають набагато більший бюджет, тому вони вже кілька років грають в УПЛ. Філософія «Ниви» полягає в орієнтуванні на власних вихованців. Того сезону, коли виграли Другу лігу усім гравцям надали можливість проявити себе на рівні Першої ліги. Кістяк нашої команди завжди складали молоді футболісти, а молоді притаманна нестабільність. Але того часу називали себе «Робінами Гудами», адже забирали очки у багатих команд і дарували їх бідним. Відсутність стабільності позначилася на результатах команди.

- З «Нивою» працювали Задорожний, Шумський, Малик, не рахуючи тих, хто виконував обов’язки головного тренера після відставок або очолював команду нетривалий час. Кого із цих тренерів у Тернополі згадують з вдячністю?

- Ми вдячні всім тренерам, які працювали з командою. Кожен із них вклав частину своєї душі в «Ниву», в наших гравців. Прогрес футболістів – заслуга кожного тренера, з яким вони працювали. Час показує, що навіть ті, хто залишив наш клуб, залишаються в добрих стосунках з «Нивою». Ось і Сергій Задорожний, який і гравцем, і головним тренером працював у «Ниві» свого часу, повернувся в клуб. Спочатку працював спортивним директором, зараз очолює наш клуб.

- Свого часу «Нива» проявила «робінгудівське» благородство і в інтересах проведення фіналу Кубка України: поки Центральний стадіон Тернополя готували до вінця сезону 2020/21, ваша команда тривалий час грала на інших стадіонах в інших містах. Чи пішло на користь головному стадіону міста вимушене розлучення з «Нивою»?

- Ми ще раз переконалися у тому, що «Ниву» у Тернополі люблять вболівальники. У матчі з «ВПК-Агро», який провели після довгої перерви на рідному стадіоні помітили, що вболівальники засумували за командою. Глядачі з задоволенням відвідали нашу гру. Багато людей говорили, що не будуть відвідувати фінал Кубка, а підуть саме на гру «Ниви». Приємно, що весь час вболівальники надсилали нам слова підтримки в соцмережах, стежили за прямими трансляціями, жили в ритмі життя «Ниви».