Новини ліги

Футбольна особистість. Леван Арвеладзе, півзахисник ФК «Нафтовик-Укрнафта»

13:17, 16 травня 2016

Приїхавши разом з батьком до України, ще з малих років Леван мріяв стати футболістом

Леван Арвеладзе один із найкорисніших гравців «Нафтовика-Укрнафти». Завдяки його грі яскравій грі та зусиллями всієї команди вдалося здобути дві поспіль перемоги, та одну нічию з лідерами в чотирьох останніх матчах. Леван брав безпосередню участь у перемозі команди у матчі з «Іллічівцем», віддавши результативну передачу, а також відзначившись голом у ворота «Гірника».

 

- Футболом я почав займатися у шість років. Пам'ятаю як тато відвів мене в дитячу команду вперше і після цього я відразу закохався у футбол. До 13 років у мене було дуже насичене футбольне життя в Грузії. Було дуже багато кубків, перемог, але найприємніше, що пригадується з дитячого футболу, як ми виграли з командою кубок у Данії «DANACAP». В 2007 році, у віці 13 років, я приїхав в Україну.

 

- Вас узяли до академії «Дніпра» в віці 14-ти років. Мріяли грати за команду з Дніпропетровська?

- Я сподобався тренеру Гелі Глонти і він відвів мене до школи «Дніпра». Там мене помітив заступник спортивного директора Чистяков Олексій Олексійович та запропонув залишитися. Також склалися гарні стосунки з тренером дубля «Дніпра» Горілим Володимиром Івановичем.

- Потім ви перейшли до криворізького «Кривбасу»...

- Так, там був дуже дружній колектив, хороша команда та хороший тренерський штаб. Я дуже вдячний Соловйову С.Н і Мазуру С.Н. Я там провів дуже хороший сезон. Але сталося так, що команда розпалася, дуже прикро.

- У складі «Скали» ти провів свій перший сезон у професіоналах. Пам’ятаєш свій перший матч у Другій лізі?

- Такий період був, що трансферне вікно закривалося і тоді Володимир Книш запросив до себе у команду. Я приїхав і відіграв там сезон. Відразу було видно, що там дорослий футбол, більше боротьби, чоловічого футболу. Але у наступному сезоні вже було помітно, що мені потрібен новий виклик. У мене були травми, які не давали рухатися вперед. Коли я набирав хорошу форму, то одразу отримував травму і через це я дуже хвилювався. Моя сім'я і друзі говорили мені: «Якщо ти здасися одного разу, це увійде у звичку. Не здавайся».

- Ви коли-небудь сумнівалися у своєму виборі стати футболістом?

- Я дуже люблю футбол. Звичайно були важкі моменти, як у всіх, але я завжди стояв твердо на ногах, знав, що завжди йтиму вперед. Для мене найголовніше у таких моментах моя сім'я. Мої близькі завжди були поруч і підтримували мене, за що їм величезне спасибі.

- Як витратив свою першу зарплатню?

- Коли підписав контракт з дублем «Дніпра» і отримав першу зарплатню, я був дуже щасливий. Почуття перших зароблених грошей. А витратив особливо. Пішли разом з рідними у грузинський ресторан, де й відзначили почин (посміхається).

- Як з’явився варіант з переходом до «Нафтовика-Укрнафти»? Чи були інши варіанти продовження кар’єри?

- Після «Скали» був варіант перейти у «Говерлу». Я був у розташуванні команди півтора місяця, але там ми не зійшлися думками і не домовилися. Потім відразу надійшла пропозиція від «Нафтовика», запропонували гарні умови. Я приїхав і ми підписали контракт.

- Чи важливо мати особистий контакт між тренером та футболістом? Були моменти коли одна розмова змінила ваше ставлення до справи?

- На мою думку, велику роль відіграє взаємозв’язок між тренером і гравцем. Коли у тебе хороші стосунки з тренером, то ти як футболіст психологічно більш впевнений у собі, впевнено почуваєш себе, і тобі легше грати, більше відпрацьовуєш на футбольному полі і більше мотивації.

- На якій позиції відчуваєш себе найкраще?

- Взагалі я центральний атакуючий півзахисник, але коли я вперше приїхав до «Скали», то Володимир Книш почав пробувати мене на позиції лівого півзахисника. Спочатку мені не сподобалося, я не розумів як грати на цій позиції. Але потім тренер пояснив, що у мене ліва і права нога робочі, що я технічний футболіст і навчив як правильно грати саме лівого півзахисника. Потім звик і мені навіть сподобалося, але зараз є такі ігри, в яких я граю там, де буде краще для команди, праворуч, ліворуч або під нападником.

 

- «Нафтовик-Укрнафта» після вильоту з Прем’єр ліги вже багато років грає в Першій лізі. Що не вистачає команді щоб повернутися до еліти українського футболу?

- Щоб грати у вищій лізі, для цього треба обіграти всі команди у Першій лізі, побудувати декілька тренувальних полів, зробити команду U-21 та U-19. А так - все інше вистачає (посміхається).

- Зараз у «Нафтовику» дружній колектив?

- Так, зараз у «Нафтовику» дуже дружній колектив. Стосунки між тренерами і футболістами дружні, і, навіть, родинні. Такий стан речей в команді нас гравців дуже мотивує, ми боремося один за одного.

- В якому клубі України чи світу мрієш грати?

- В Україні хотілося б опинитися у «Дніпрі». А так мрію грати в Англії, дуже подобається англійський футбол. Улюблений клуб – «Манчестер Юнайтед».

- У вас досить футбольне прізвище. Чи доводилося перетинатися з екс-гравцем «Аяксу», «Леванте» та збірної Грузії Шота Арвеладзе?

- Так, ми перетиналися у дитячій школі «Олімпі» у Грузії. Він приїхав туди, там і познайомився з ним.

- Леване, в якому настрої підходить «Нафтовик-Укрнафта» до останніх матчів у сезоні?

- На останні матчі настрій у нас дуже бойовий. Ми не будемо поступатися, усім буде важко грати проти нас. Ми націлені тільки на перемогу у кожному матчі.

- Які цілі ставите на наступний сезон?

- Хочу йти тільки вперед, прогресувати як футболіст. У мене є мета - грати у Прем’єр лізі.

Коротка довідка:

Леван Арвеладзе – вихованець дніпропетровського «Дніпра» і стрийської «Скали». Грав  у ФК «Дніпро» Дніпропетровськ, «Кривбас» Кривій Ріг, «Скала» Стрий. З лютого 2015-го - гравець ФК «Нафтовик-Укранафта» Охтирка.

Народився: 06 квітня 1993 року у м. Тбілісі, Грузія

Перший тренер: Темур Поцхвелія

Ігровий номер: 9

Амплуа: Півзахисник

Зріст: 182 см

Вага: 72 кг

Нагадаємо, що наступний матч «Нафтовик-Укрнафта» проведе 20 травня вдома проти ФК «Черкаський Дніпро». Запрошуємо усіх вболівальників прийти на стадіон та подивитися матч принципових суперників у боротьбі за високі місця у турнірній таблиці. Продовжуємо #ЖитиФутболом.

Юрій Сєбов, спеціально для ПФЛ України




Група Соц сети Група Соц сети Група Соц сети Магазин Вгору Вгору