Новини змагань

Олексій Лобов – найкращий молодий гравець 10-го туру

14:10, 6 вересня 2017

 Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю найкращого молодого футболіста десятого туру півзахисника «Авангарда» Олексія Лобова

Фото: fc-avangard.com.ua


До історичної перемоги «Авангарда» у 10-му турі чемпіонату першої ліги над «Жемчужиною» (6:2) доклалися навіть захисники. При цьому звитяга 20-річного Олексія Лобова виділяється з-поміж інших голів: він вкрай рідко забиває, до того ж вийшов на поле оборонець лише на 82-й хвилині поєдинку. І все ж встиг засмутити воротаря одеситів, відзначившись на четвертій компенсованій хвилині.

За що й був визнаний ПФЛ і проектом Золотий талант України найкращим молодим гравцем 10-го туру.

- Олексію, ви в команді вже знаєте, що стали авторами історичної звитяги?

- Так, знаю, що здобули найбільшу перемогу в історії клубу.

- Але ж ніщо не віщувало такого розгрому: забивати почали доволі пізно, лише після 20-ї хвилини.

- Та й згодом, вже коли вигравали 2:0, пропустили два голи і рахунок зрівнявся. Але потім команда гостей вже посипалася, і ми реалізували всі моменти.

- Ви свій м’яч поклали вже у додані хвилини. Зі свіжими силами кинулися в атаку?

- Отримав пропозицію по флангу, дійшов м’яч до мене - Шаврін пас дав, і я в дальній кут пробив.

Фото: fc-avangard.com.ua


- Чий гол сподобався найбільше?

- Хотів би відзначити Демченко: обидва непоганими вийшли, навіть красивими. Хоча й інші гарні - і Шаврін головою, і Шершень хороший забив, і Даудов зі штрафного непоганий.

- Ви вийшли на останні вісім хвилин, замінивши Мірошника. З ним щось сталося, чи Олександр Косевич просто вирішив всім дати пограти?

- Він після травми давно не грав, і тренер вирішив замінити його. Сказав мені вийти правого захисника зіграти.

- В останніх матчах ви були основним захисником, чому зараз залишився в запасі?

- Так тренер вирішив, так потрібно було. Вирішив виставити інший склад і ми виграли, значить, на краще.

- А з якого дива це ваша молодь так розійшлася, чотири з шести голів на її рахунку?

- Не знаю, у нас був шанс, ми його реалізували.

- Переглянув вашу статистику в чемпіонаті ДЮФЛУ: чотири голи за чотири сезони. Не любите забивати?

- Так, граю ж центрального захисника. А забивав тоді то зі штрафного, то головою, а особливо попереду не грав. Траплялося опорником ставили, а тут в «Авангарді» тільки центрального захисника. Зараз ось випустили правим мене, було проти «Колоса» опорником діяв, коли ми програли 0:1.

Так, мало голів, але головне, щоб команда вигравала.

- У ДЮФЛУ виступали виключно за алчевську "Сталь". Гарна команда була?

- Авжеж, із «Динамо» грали 1:1, потім траплялося «Дніпро» обігрували, йшли на сьомому місці. А в стартових турах навіть на першому місці, пам’ятаю, були. Потім програли «Іллічівцю» - 0:3 і після цього посипалися.

- Хтось із однокласників зараз виступає на рівні?

- Нікого взагалі немає, так вийшло, що я один пробився. Бог дав, що вибрався звідти і такий крок вперед зробити допоміг.

- У зловісному 2014-му ви саме закінчували школу. В Алчевську?

- Так, там і атестат отримував.

Фото: fc-avangard.com.ua


- А потім на два роки зникли із футболу. Чим займалися, де жили?

- Два роки сам тренувався, мешкав із батьками, грав за команду місцеву, в Луганську грав за інститут. Потім тренер Олександр Володимирович Малигін, він був свого часу капітаном «Зорі», мене звідти відправив до Краматорська. Так вийшло, що приїхав на перегляд сюди.

- Вже Косевич запрошував?

- Так, і з зими я тут. Косевич підтримував, казав: «Тренуйся і все буде добре». Прийняли мене гарно, Віталія Єрмакова знав, він в Алчевську був, відразу увійшов в довіру до пацанів. Колектив хороший, швидко познайомився з хлопцями.

- Колишній тренер «Авангарда» Яків Кріпак розповідав, що футболісти боялися їхати до Краматорська, мовляв, там війна близько. Ви не злякалися?

- Я ж сам застав війну…Тим більше, тут все добре, нічого не чутно. Не бачу причин не їхати сюди, все спокійно, футболу нічого не заважає.

- Родичі ваші залишилися в Алчевську, чи з вами переїхали?

- Ні, батьки там, друзі також. Мешкають, все спокійно, футболісти грають на область. Я там у відпустці влітку, в червні був, і ось взимку поїду. Зрідка, але буває батьки приїдуть.

 

Бліц

- Я народився у селищі Селезнівка Перевальського району на Луганщині.

- Першим тренером був Сергій Миколайович Сердюков, потім Геннадій Баткаєв.

- Звичайно, подобається «Шахтар», сильна команда, гарний стиль гри. А в Європі так не можу й виділити когось, немає таких команд.

- У вільний час люблю з пацанами в теніс настільний пограти, в тенісбол. Вихідні також футболу приділяємо, працюємо для себе.

- Мрія? Певна річ, кар’єрне зростання, хочеться потрапити до відомої команди, грати на вищому рівні.

 

Андрій Іванченко для pfl.ua

Премія "Золотий талант України" - інформаційний партнер ПФЛ України




Група Соц сети Група Соц сети Група Соц сети Група Соц сети Магазин Вгору Вгору