Фото: СК Чайка
Тренерський штаб Чайки на виїзний матч проти Тростянця не взяв ветеранів команди та досвідчених футболістів. Таким чином, молодь гостей мала всі шанси проявити себе, але майже до кінця другого тайму забитих м’ячів вболівальник не побачили.
І тут спрацювала заміна Сизихіна, а свіжий Владислав Клименко забив двічі, дозволивши здобути три виїзних очки. Це перші результативні дії зимового новачка команди, і відразу переможні. Тому не дивно, що Sport Arena і пресслужба ПФЛ визнали гравця Героєм 28-го туру. Для пресслужби ПФЛ півзахисник Чайки Владислав Клименко поділився враженнями від гри команди, перемоги над Тростянцем і якісну гру партнера по команді Сичевського.
– Не очікував, що переможу у цій номінації, – говорить Владислав. – Але мені дуже приємно, надихає активніше працювати далі.
– Чайка вже особливої турнірної мотивації не має, адже завершить сезон на четвертому місці. Можливо, це вам навіть у психологічному плані йде на користь, це дозволяє грати розкутіше?
– Ми не дивимося на турнірну таблицю. Для нас важливо приносити позитивні емоції своїм уболівальникам, тому на кожен матч виходимо грати на перемогу.
– З якими очікуваннями підходили до гри з Тростянцем, який перед грою очолив досвідчений Юрій Бакалов? Ви приїхали на матч в дещо ослабленому складі…
– Ця гра була показовою для мене особисто та інших молодих гравців у нашій команді. Ми мали показати, чи зможемо протистояти такому супернику без більш досвідчених гравців. Розуміли, що гра буде непростою, по-іншому не бути і не могло. Тим більше, ви правильно відзначили, що у команди господарів з’явився новий тренер, тож кожен гравець хотів проявити себе з найкращого боку. Але ми досягли свого результату і цим задоволені.
– Цей матч ви розпочинали з лави запасних. Що від вас вимагав тренер перед виходом на поле?
– На цей час ми грали внічию, до кінця матчу залишалося не так багато часу. Тому Сергій Валерійович попросив агресивніше грати в атаці. Він попросив втекти від захисників і забити. Радий, що я перевиконав його установку.
– На 78-й хвилині ви скористалися помилкою Гезела і впевнено переграли голкіпера. Пригадайте той епізод?
– Так, я потім передивлявся цей епізод не раз. Дійсно, скористався помилкою гравця суперника і забив. Вважаю, що швидкість – це моя «суперсила». І від цього нікуди не дінешся (посміхається).
– У компенсований час ви забили свій другий гол у матчі. З психологічної точки зору для вас цей дубль, напевно, неможливо переоцінити?
– Скористався черговою помилкою того ж гравця. Але й відзначу передачу Сичевського, який підхопив м’яча та віддав зрячий пас. Дубль забивати приємно, але це вже історія. Рухаємося далі.
– На вашу думку, у весняній частині Чайка змогла розкрити свій потенціал чи все ж очікували більш стабільної гри?
– На мою думку, так, розкрили потенціал. Провели непогані зимові збори в Києві. Щодня працювали над різними футбольними компонентами, готувалися належним чином. Як наслідок, Чайка не програє вже більше трьох місяців.
– Розкажіть про свій перехід до Чайки? Можливо, були якісь інші пропозиції?
– Звісно, були. Зізнаюся, я не зміг закріпитися у першій команді Чайки з іншим тренером. Коли команду очолив Сергій Сизихін, то він запропонував мені залишитися в команді, але на той момент я домовився про перегляд в іншому клубі. Радий, що в підсумку я повернувся в рідну команду.
– Скільки часу знадобилося для того, щоб адаптуватися під вимоги тренерського штабу Діназа?
– У новій команді завжди нові вимоги тренера. Але якщо в тебе наставник – зірка українського футболу Олександр Головко, то з подвоєною енергією ловиш кожне його слово. Тож я прислухався до його порад та потрохи виконував те, що було за потрібне.
– Як оціните роботу під керівництвом Головка? Наскільки продуктивною для вас була ця співпраця?
– Олександр Борисович навчив мене багатьом речам у футболі, я йому за це дуже вдячний. Як тренер, він мені завжди подобався.
– Що вам найбільше запам’яталося з дитячо-юнацького футболу? Хто зробив найбільший внесок в становлення вас як футболіста?
– У дитячому футболі я багато де грав. Приємно, що майже кожен тренер мені казав, що маю дуже сильний потенціал грати десь вище. Але першою Академією футболу була Чайка. Я дуже вдячний тренерам з Академії – Максиму Головку та Богдану Шателі. Саме їхній внесок допоміг мені грати на професіональному рівні.
– Які завдання ставите перед собою на найближче майбутнє?
– Все просто: йти тільки вперед та не зупинятися!
БЛІЦ
- Народився в Києві
- Я є вихованцем СК Чайка
- Перший тренер – Юрій Миколайович Ясько
- Слідкую за Реалом (Мадрид)
- Із дитинства стежу за кар’єрою Кріштіану Роналду
- Мрію зіграти на стадіоні МанСіті – Etihad. А ціль проста: якомога більше досягати вершин як у житті, так і в футболі.
Пресслужба ПФЛ
