Фото: ФК Інгулець
ПФЛ разом зі Sport Arena називають героя чергового туру в Першій лізі. У 10-му турі другого етапу це півзахисник Інгульця Сергій Панасенко, який у самій кінцівці заключного матчу сезону забив Карпатам чемпіонський гол
У футболі трапляються такі цікавинки: аж до останніх хвилин заключного туру сезону Карпати утримували одноочкову перевагу над Інгульцем, лідирували та йшли до золотих медалей. Але на 90+2 хвилині гості програли боротьбу Резепову, потім Малиш із патової ситуації знайшов вихід, пробивши через себе в падінні в бік Панасенка, а там уже Сергій вперше в чемпіонаті забив м’яч. І який! Золотий відразу!
Ось так, відігравши 9 ігор без результативних дій, у важкій конкуренції виборюючи кожну ігрову хвилину, Панасенко влучним ударом приніс чемпіонський титул команді, в яку повернувся після виступів у Прем’єр-лізі.
Найкращий гравець десятого туру у Першій лізі Сергій Панасенко поділився з пресслужбою ПФЛ враженнями від золотого матчу з Карпатами, пригадав свої перші кроки у футболі і емоційне виконання гімну. Нагадаємо, що Сергій відзначився чемпіонським голом у ворота львів’ян.
– Наскільки приємним для вас є визнання найкращим гравцем туру в Першій лізі від Sport Arena та ПФЛ?
– Безумовно, для мене ця нагорода є важливою. Завжди приємно отримувати відзнаку від авторитетних спеціалістів, але на першому місці для мене результати команди.
– Перед матчем з Карпатами вас влаштовувала лише перемога. Що вам говорив тренерський штаб? На чому акцентували основну увагу?
– У нас дуже сильний тренерський штаб, який знайшов правильні слова для команди. «Фінал не грають, а виграють», – таке нам сказали тренери. Ми не боялися програти, а боялися не виграти:) Знали, що Карпати гратимуть на нічию, тому нам варто було постійно нав’язувати свій атакуючий стиль.
– Можна сказати, що у психологічному плані Інгулець вже по ходу весняної частини сезону ставав сильнішим? Ви не програвали шість турів поспіль. Напевно, це додавало додаткової впевненості?
– Не можу сказати, що тільки навесні грали солідно та впевнено. Інгулець протягом всього сезону був найсильнішою командою у Першій лізі і заслужено виграв цей чемпіонат. Безумовно, перемоги завжди додатково мотивують. Психологічна впевненість для спортсмена дуже важлива.
– Вже у дебюті протистояння Сітало відкрив рахунок. Дещо видихнули з полегшенням? Як за цим матчем було спостерігати з лави запасних? Напевно, було ще більш хвилююче?
– Дійсно, після цього голу футболісти нашої команди стали більш вільно ухвалювати рішення, не боялися брати ініціативу на себе. Проте, розуміли що вся боротьба ще попереду. За грою складно було спостерігати з лави запасних. Хотілося вийти і допомогти партнерам по команді.
– В середині тайму львів’яни зрівняли рахунок. Які зміни вніс тренерський штаб у перерві?
– Пропустили безглуздий гол через власні помилки. Розуміли, що варто продовжувати грати у свій футбол і тоді все буде добре. У перерві жодних змін не вносили.
– Наскільки вам непросто було входити у цю гру на 71-й хвилині? Що вам говорив Владислав Лупашко?
– Тренер побажав удачі і сказав, що мені треба «закрити» цю гру. Я вийшов і у компенсований час забив переможний м’яч. Щасливий, що допоміг команді виграти Першу лігу.
Фото: ФК Інгулець
– На 90+2 хвилині ви забили золотий м’яч для Інгульця. Пригадайте свої емоції?
– Відчував неймовірні емоції, особливо коли на поле вибігла вся команда. За них ми і любимо футбол. Можу порівняти ці емоції з народженням дитини.
– Як оціните особисто для себе весняну частину сезону, якщо не враховувати цей гол Карпатам? Напевно, все ж очікували більшого?
– Очікував більшого, але травма спина дала про себе знати. Мені було непросто повернутися до складу після паузи. До того ж, до завершення сезону залишалося небагато. Намагатимуся у наступному сезоні грати більш якісно.
– Наскільки змінилася Перша ліга у порівняні з тими часами коли ви грали? Зараз це більш конкурентний дивізіон?
– Раніше у Першій лізі грали більш вікові гравці, які досягали результату за рахунок досвіду та класу. Зараз шанс проявити себе отримала молодь і більшість з них вже заявили про себе. У Першій лізі немає таких фінансів, які були раніше.
– У якій команді до Інгульця вдалося найбільше розкрити свій потенціал? А який клуб згадувати не хочеться?
– Не хочу якийсь конкретний клуб виділяти, адже у кожному отримав неоцінений досвід, який мені допомагав протягом кар’єри.
– Нагадуємо: в Інгульці ви вже грали у 2016 році. Чи прогресує клуб з того часу? Які зміни є найбільш суттєвими?
– Безумовно, клуб з кожним роком прогресує. Сталися важливі і суттєві зміни в інфраструктурі, маємо більше полів. Керівництво клубу не зупиняється на досягнутому.
– Який найбільш пам’ятний матч для вас на даний момент?
– У мене було багато пам’ятних матчів у кар’єрі. Проте, якщо оцінювати емоції, то насамперед відзначу гру з Карпатами. Таке не забувається!
– Згадайте свої перші кроки у футболі? Хто був вашим першим тренером?
– Розпочинав займатися футболі у школі дніпровського Інтера. Напевно, саме тому став зовні схожим на Лаутаро Мартінеса:) Моїм першим тренером був Геннадій Григорович Шур. Також відзначу Олега Григорійовича Черевка. Вони заклали у мені багато цінних якостей, які допомагають у футболі і поза ним. Головне у першу чергу завжди бути людиною.
– Хто із ваших ровесників стали найбільшими зірками? Йдеться про тих футболістів, з якими довелося пограти…
– Насамперед відзначу голкіпера Олексія Шевченка, який до того ж є моїм кумом.
– Ви запам’яталися своїм емоційним виконанням гімну. Розкажіть дещо про це.
– Я завжди голосно співав. Це ще було у Першій лізі з Вересом. Коли вийшли в УПЛ, то грали з Шахтарем і саме у цьому матчі камера спіймала моє емоційне виконання гімну. І після цього всі почали акцентувати на цьому увагу. Я співаю гімн своєї країни у такій манері, яка допомагає мені ще більше налаштуватися на гру. Потім через певні причини перестав це робити…
– У чому на вашу думку секрет успіху Владислава Лупашка?
– Це нова школа українських тренерів, яка хоче постійно розвиватися. Владислав Лупашко багато працює над собою. Чудово, що він дотримується сучасних тенденцій у футболі. Щасливий, що граю під його керівництвом.
Владислав Лупашко. Фото: ФК Інгулець
БЛІЦ
- Народився у Дніпрі
- Вихованець – ФК Інтер (Дніпро)
- Перші тренери – Геннадій Григорович Шур і Геннадій Григорович Черевко
- Улюблена команда – Манчестер Сіті
- Щодо улюбленого гравця, то складно когось відзначити, але є низка зіркових футболістів
- Мета у футболі? Прагну приносити якомога більше користі командам, в яких граю.
Пресслужба ПФЛ
