Фото: ПФК Дружба

Дружба мала суттєву перевагу перед конкурентами – якщо ЮКСА та ПФК Звягель завершили регулярний сезон у передостанньому турі, то Дружба грала в Стрию і могла на останньому віражі обійти обох конкурентів. Для цього треба було виграти в Скали, а це непросто. Ця команда дала бій усім лідерам, а мирівчан обіграла в першому колі в Кагарлику.

Аж до ендшпіля на табло залишалися нулі, але все змінив вихід Сторчоуса. Досвідчений півзахисник забив переможний м’яч, що, звісно, зробило його героєм туру. Із золотими медалями та прекрасним настроєм наш лауреат розповів про заключний матч у сезону та підвищення в класі.

Найкращий гравець 30-го туру Другої ліги Андрій Сторчоус поділився з пресслужбою ПФЛ враженнями від золотих нагород, пригадав свої перші кроки у футболі, а також розповів про юного Довбика.

– Наскільки для вас приємним та важливим є визнання від ПФЛ і Sport Arena найкращим гравцем туру у Другій лізі?

– Дякую всім авторитетним спеціалістам, які мене відзначили. Приємно, що долучився до перемоги команди у вирішальному матчі сезону. Рухаємося вперед до нових цілей!

– Дружбі у Стрию влаштовувала лише перемога для того, щоб виграти чемпіонат. Наскільки це тиснуло на команду у психологічному плані?

– Розуміли, що нас влаштує лише перемога. Виходили на гру з максимальною відповідальністю та налаштуванням. Безумовно, хвилювалися, адже розуміли, що не маємо права втрачати очок.

– Що сталося з командою у матчі з Рухом-2, коли зіграли вдома 1:1, ведучи спершу в рахунку? Які висновки зробили з того протистояння?

– На жаль, не реалізували свої моменти і зіграли внічию. До того ж, пропустили необов’язковий гол. Розуміли, що в останній грі не маємо права втрачати і очки, тому важливо з максимальною відповідальністю підходити до кожного епізоду.

– На чому акцентував увагу тренерський штаб перед грою? Розуміли, що проти Скали 1911 на виїзді буде дуже непросто? Ця команда створила труднощі буквально всім претендентам на чемпіонство…

– Колектив із Стрия вміє нав’язувати боротьбу кожному супернику. Це сильна команда, тому розуміли, що буде непросто. На теоретичних заняттях розібрали сильні і слабкі сторони Скали 1911. Добре, що все ж змогли дотиснути суперника.

– У перші півгодини було дуже непросто вашій команді. Напевно, давалося взнаки хвилювання?

– Гра була нервовою, обидві команди грали на перемогу. Спочатку відчувалося хвилювання, але поступово змогли заспокоїтися і почали грати у свій футбол. З лави запасних за такою нервовою грою спостерігати було складно, хотілося вийти якомога швидше і допомогти команді.

– Після перерви ви вийшли на поле. Що він вас вимагав головний тренер?

– Необхідно було постійно вбігати у вільні зони, йти на м’яч і тримати у напрузі захисників. Я свого моменту дочекався і реалізував. Розумів, що свій шанс знайду. Чудово, що так і сталося!

– На 70-й хвилині після подачі Недолі ви головою переправили м’яч у сітку. Пригадайте той епізод?

– Варто відзначити чудову передачу Артема. Мені залишалося випередити захисника і переправити м’яч у сітку. Це дуже важливий гол у моїй кар’єрі, тому переповнювали неймовірні емоції. Всі голи важливі, але цей особливий.

– Дружба за рахунок досвіду та класу свою перемогу втримала. Що відбувалося після фінального свистку?

– Після гри було багато емоції, всі святкували історичне досягнення. Наш клуб тривалий час йшов до цього чемпіонства. Були перемоги і поразки, але ми все ж таки змогли досягнути свого. Гордий за наш клуб, наш колектив. Дякую ЗСУ за те, що маємо змогу грати у футбол.

– За рахунок чого на вашу думку Дружбі вдалося виграти Другу лігу? У вашої команди був не найбільш зірковий склад…

– Насамперед варто відзначити наш колектив. За рахунок дотримання тренерських настанов, дисципліни та характеру змогли досягнути результату. Дружба славиться командною грою. Один за всіх і всі за одного!

– Граючи у аматорському чемпіонаті за Зорю (Білозір’я) ви отримали виклик до молодіжної збірної. Напевно тоді були шоковані? Що вам запам’яталося від матчу проти черкаського Дніпра?

– Я був приємно вражений. Якщо чесно, то відразу навіть не повірив, що мене викликають до молодіжної збірної. На матч прийшло багато вболівальників, друзів. Це неймовірні емоції, які запам’ятаються на все життя. За це ми і любимо футбол.

– Пригадайте свої перші кроки у футболі? Які тренери вплинули на вашу кар’єру найбільше?

– Починав займатися футболом в Черкасах. Мій тато грав на аматорському рівні, часто брав з собою на матчі. Я ще тоді зрозумів, що футбол мені подобається. Батько відвів мене на тренування до тренерів Столовицького та Усаковського. Хочу їм подякувати за те, що зіграли чималу роль у моїй кар’єрі.

Професіональну кар’єру починав у черкаському Дніпрі. Тоді там була команда, яка боролася за найвищі місця. Була суттєва конкуренція за місце у старті, тому отримував мало ігрової практики. Запропонували піти в оренду до Кременя і я погодився. Вважаю, що ухвалив правильне рішення. Було багато позитивних моментів. Вихід Кременя до Першої ліги – це незабутні емоції.

– Що у вас вийшло та не вийшло в ЛНЗ? Це вже був більш серйозний рівень?

– Я був продуктивний період у моїй кар’єрі. Дуже приємно було грати у рідному місті перед рідними вболівальниками. Отримав чималий досвід, який мені допоможе у майбутньому. У клубі відбулися суттєві зміни, прийшло багато новачків. Потисли руки з керівництвом клубу і подякували за співпрацю.

– Пригадайте свої виступи з юним Довбиком. Вже тоді розуміли, що це будуть зірки українського футболу?

– Було помітно, що у цього футболіста шалений потенціал і він у майбутньому зможе себе реалізувати. Хочу Артема привітати з неймовірним сезоном і бажаю успіхів. Він своєю щоденною працею доріс до рівні найкращого бомбардира Прімери, а також рівня збірної України.

– Хто запропонував приєднатися до Дружби? Розуміли, що це клуб з амбіціями?

– Отримав пропозицію від колишніх гравців ЛНЗ Дороніна та Листопада. Потім зателефонував Дмитро Чирикал. Після розмови з ним погодився на пропозицію підписати контракт з Дружбою.

– Які завдання ставите перед собою на найближче майбутнє?

– Зараз хочеться трохи відпочити, а потім будемо готуватися до нового сезону. Гратимемо у Першій лізі, тому роботи попереду багато.

БЛІЦ

• Народився у Черкасах
• Вихованець – Дніпра 80 (Черкаси)
• Перші тренери – Ігор Михайлович Столовицький та Сергій Олександрович Усаковський
• Улюблений клуб – Жирона
• Улюблений гравець – Тоні Кроос
• Мета у футболі? Прагну разом з Дружбою вийти в УПЛ

Пресслужба ПФЛ