Хто б міг подумати, що звітний тур залишить Першу лігу без непереможних команд? СК Полтава програла в Демидові, а от лідер західної групи Агробізнес, який до того взагалі не втрачав очок у цьому чемпіонаті, зазнав поразки на Закарпатті. Причому, ФК Минай до цього туру підходив у антирекордній безвиграшній серії – але зіграв свій однозначно найкращий матч після УПЛ.

Тож журі Sport Arena та ПФЛ не мало жодних сумнівів – а герой дванадцятого туру у Першій лізі Артур Ременяк поділився з нашим сайтом враженнями від довгоочікуваною перемоги Минаю, пригадав свої юнацькі роки, дебют в УПЛ, а також наголосив на амбітних планах.

– Наскільки несподіваним та приємним для вас є визнання найкращим гравцем туру в Першій лізі?

– Безумовно, мені дуже приємно. Не можу сказати, що несподівано, адже слідкую за ПФЛ і бачив декілька матчів туру. Не варто акцентувати увагу на особистих досягненнях, адже насамперед важливі результати команди. Перед нами стоїть завдання потрапити до чемпіонської групи. Зараз необхідно фокусуватися на перемозі у кожному матчі. Не важливо, хто приноситиме команді перемоги.

– В ЗМІ була інформація про те, що у Минаю суттєві фінансові проблеми. Наскільки це відповідає дійсності і як зараз ситуація у команді?

–  ЗМІ трішки перекрутили коментарі гравців та представників клубу заради красивих заголовків. Станом на зараз фінансових проблем немає, усі вимоги за контрактом менеджмент виконує. Так, у Минаю не найкращі умови серед клубів ПФЛ, але він може стати хорошим трампліном у кар’єрі для молодих футболістів.

– Минай не міг виграти сім матчів поспіль. Як вдалося у психологічному плані витримати ці невдачі? Що вам говорив тренер?

– Психологічно складно продовжувати працювати на 100% після серії невдач, враховуючи високі завдання і очікування перед чемпіонатом. В нашій команді професійний тренерський штаб і футболісти, тому усі працювали над вирішенням проблем і покращенням гри. Зі свого боку тренери продовжують акцентувати увагу на розвитку індивідуальних якостей футболістів, а також командних дій. Лише через старанну працю можна переламати чорну смугу, тому команда “зчіпила зуби” і наполегливо тренується, щоб повернутися до переможної серії. Маючи хороший колектив і талановитих гравців, я вірю у те, що ми виконаємо поставлені перед командою завдання.

– Наскільки результат команди відповідав якості гри?

– Думаю, що ми відверто провалили гру проти Металіста та перший тайм поєдинку з Буковиною. У інших випадках нам або не вистачало реалізації своїх моментів та гостроти попереду, або ж ми пропускали голи через ланцюжок “нефартових” подій на полі. Але фарт потрібно заслужити, тому напевно ми ухвалювали забагато неправильних рішень на полі і це призводило до негативного результату. У Першій Лізі відсутня система VAR і часто складні та важливі рішення непросто правильно трактувати головному арбітру за секунду. Якщо порахувати “на пальцях”, то через ці помилки ми недобрали суттєву кількість балів.

– З якими очікуваннями підходили до гри з лідером групи, який ще очок не втрачав?

– Як сказав Желько Любенович на установці перед грою: “Сьогодні найлегша гра, адже про який тиск на нас можна говорити, якщо команда із серією у сім невдалих поєдинків зустрічається із одноосібним лідером групи, який виграв усі зустрічі”. У нашій групі немає команд, яких ми не можемо перемогти, і налаштовуємося на перемогу у кожному матчі. Хочу подякувати нашим вболівальників, які нас шалено підтримують.

– Минай у матчі з Агробізнесом зіграв дійсно свій найкращий матч у сезоні. Ваша команда грала агресивно, непогано комбінували. За рахунок чого вдалося виграти?

–  Реалізували настанови тренера на гру. Кожен гравець дуже добре виконував покладені на нього функції. Настрій був хорошим, бойовим, адже дуже хотіли показати хто господар своєї землі. Вдалося реалізувати ті тактико-технічні елементи, які з різних причин не могли виконати в інших поєдинках.

– В середині першого тайму ви відкрили рахунок. Пригадайте той епізод? Можна сказати, що дещо пощастило?

–  У самому моменті з голом була доля фарту, хоча й без рикошету м’яч летів у кут воріт. Проте сам гол є логічним наслідком нашої ігрової переваги з перших хвилин та декількох хороших атак до цього.

– Наприкінці першого тайму Рязанцев збільшив перевагу вашої команди. Гол у роздягальню став ключовим у цьому протистоянні?

– Так, цей гол став переломним. При різниці в один м’яч дуже ризиковано змінювати манеру гри, адже будь-який стандарт чи рикошет вирівнює шальки терезів. Другий  гол дозволив нам виходити на другий тайм з розумінням своєї переваги та дозволив нам зіграти за рахунком.

– На чому акцентував увагу тренерський штаб у роздягальні? Як змінилася гра Минаю після перерви?

– У другому таймі ми сіли нижче, дозволили супернику підійматися на нашу половину з м’ячем і тим самим стали більш надійно грати у захисті  та створили собі простір для швидких контратак.

– На 71-й хвилині після передачі Вишневського ви зняли всі питання про переможця. Такі швидкі атаки це один із козирів вашої команди?

– Цей гол є наслідком вдало обраної тактики на другий тайм. Спрацювала настанова на контргру та швидке використання вільних зон попереду. І так, ми забивали багато голів у схожому стилі й минулого сезону в УПЛ, тому швидкі атаки можна назвати одною із сильних сторін Минаю.

– Що було у роздягальні після перемоги? Що вам говорив тренер? Напевно, неможливо переоцінити важливість цих трьох очок?

– Ця перемога була довгоочікуваною, і команда нарешті змогла трішки видихнути із полегшенням. Але це лише три очки, а для потрапляння в Чемпіонську групу потрібно здобувати по три очки у кожній наступній грі. Жодної ейфорії у нас немає. Необхідно наполегливо тренуватися і готуватися до кожної наступної гри.

– У двох переможних матчах ви відзначалися дублями. Задоволені своєю продуктивністю чи хотілося забивати частіше?

– Якщо чесно, то краще забивати кожної гри по одному голу, ніж раз на чотири гри по два голи. Якщо для перемоги буде достатньо й одного голу, який заб’ю не я, то буду задоволений командним результатом, адже саме він стоїть зараз на першому місці.

– Ваша команда на шість очок відстає від четвертого місця. Поборотися за топ-4 ще реально?

– Безумовно, все реально. Достатньо просто вдало зіграти усі ігри, що залишилися.

– Ви одинадцять років грали за юнацькі команди ФК Львів. Що можете пригадати з того періоду? Наскільки у Львові створювалися умови для розвитку молоді та з якими проблемами зіштовхнулися?

– ДЮФШ Львів на чолі із президентом Романом Михайлівим створювали і продовжують створювати усі умови для розвитку молодих футболістів. Я дуже тепло згадую своє перебування у структурі цього клубу, адже на всіх рівнях мені довіряли, підтримували та давали можливість на максимум розкрити свій потенціал.

Особлива подяка моєму першому тренеру Олегу Степановичу Яремчуку [батько Романа Яремчука – форварда збірної], який завжди вірив у мене та підтримував як міг. Великою перевагою дитячо-юнацької школи є відкритість до пропозицій з боку дорослих команд. Спочатку це була клубна вертикаль із командою в УПЛ, торік співпраця із Минаєм, а зараз багато вихованців школи знаходять своє місце у  командах УПЛ та ПФЛ.

– Можете відзначити найбільш талановитих футболістів, з якими грали на юнацькому рівні? Можливо, хтось з них став відомим на всю Україну?

– Моїми одноклубниками у ДЮФШ Львів були: Артур Рябов, Віталій Дахновський, Роман Білий, Дмитро Пентелейчук, Віталій Жупанський, Олег Горін, а також низка гравців, які знайшли своє місце у Вищих лігах іноземних чемпіонатів. Крім того, двічі викликався до лав юнацької та молодіжної збірних України (U-16 та U-21). Низка гравців досягли рівня національної збірної України та виступають на високому рівні.

– На професіональному рівні в ФК Львів за три сезони ви зіграли 41 матч і забили чотири м’ячі. Здалося, що перехід з юнацького футболу в дорослий пройшов у вас досить легко?

– Перехід з юнацького футболу у дорослий ніколи не буває простим. Спочатку  міг не потрапляти у заявку основної команди декілька ігор поспіль. Згодом задовільнявся виходами на заміну наприкінці гри, навіть певний період грав не на звичній для себе позиції. Але всюди зустрічав підтримку менеджменту та тренерського штабу. У мені вбачали потенціал, тому поступово набирався досвіду і був готовим до нових серйозних викликів.

– За три сезони в ФК Львів наскільки вам вдалося розкрити свій потенціал? Згадайте найбільш яскраві моменти?

– Було доволі багато хороших і пам’ятних моментів. Дуже цінним для мене є перший гол на дорослому рівні. Це сталося у сезоні 2021/22 проти Маріуполя на «Арені Львів». Клуб дав мені можливість розкритися на повну, і я вважаю, що скористався цим шансом. Звичайно, що доля могла б скластися по-різному, але я дякую їй за те, що  продовжую грати у футбол на хорошому рівні. Отримую задоволення від роботи і приношу радість вболівальникам. Я ще молодий футболіст і мій потенціал ще точно не вичерпано.

– Які завдання ставите перед собою на найближче майбутнє?

– Прагну разом з командою потрапити до Чемпіонської групи, а згодом поборотися за повернення в УПЛ. Щодо особистих завдань – тренуватися, грати, прогресувати, ставати сильнішим кожного дня, забивати голи та приносити користь команді. Я вірю у те, що якщо віддаєш футболу максимум себе, то футбол нагородить тебе навзаєм. Чому б не вірити у те, що буде змога пограти у якомусь із топ-5 європейських чемпіонатів у майбутньому?

БЛІЦ

– Народився у Селищі Великий Любінь, Львівська область

– Є вихованцем школи футболу ДЮФШ Львів

– Перший тренер - Олег Степанович Яремчук

– У Європі слідкую за усіма топ-чемпіонатами. З команд виділю Манчестер Сіті та Реал Мадрид.

– Подобаються гравці, які є націленими на ворота з будь-якої позиції. Кріштіану Роналду, Левандовський, Голанд і праймовий Мессі.

– Ціль у футболі? Було б непогано виграти ЛЧ на клубному рівні, або поборотися за великий трофей зі збірною. Реалістично - хотів би спробувати свої сили у одному із п'яти найкращих європейських чемпіонатів, особливо АПЛ.

Пресслужба ПФЛ